Запутаність, заплутаність?

Список форумов ГДР

Описание: Форум Григория Радченко
Модератор: Vova Kran

Запутаність, заплутаність?

Сообщение #1 grigori37 » 16 сентября 2016, 05:19

Шановне панство, в «Біологічному компютері» я згадував квантову механіку і вживав слово «запутаність», а зараз хочу роповісти як ці поняття потратили в мою голову.

Хочу бути чесним і порядним! Тобто говорити як сам розумію, чого тримаюся і не вживати незрозумірого для себе. Вважаю, що думки є свої - ті, що сам викохав і привласнив; чужі – ті, що прочитав в статтях і монографіях; і загальноприйняті – ті, що рекомендовані законами і записані в підручниках. І хоч усі вони невгамовно скачуть в нашій уяві як «скакуни» мені подобається так їх ділити.

Я вже багато разів у своїх листах писав, що вважаю всесвіт безкінечним, вічним і рухливим, і що пустого місця в ньому не бачу. Можливо це від того, що коли ще в юності вечором виходив за село, дивився на зоряне небо, думав, що з любого місця простору, куди б не понесла мене Земля, буду бачити світло зірок, отже весь неосяжний простір ним заповнений. Загальноприйнятою, шкільною, була така ж думка. Напевне, так думав і пан Енштейн, добавляючи до цього, що обєкти всесвіту самостійні, мають свої якості і взаємодіють лише на короткій відстані, на них не діють наші спостереження, а простір кривий і ніякого ефіру. (Як може бути таке, щоб в нескінченному всесвіті була ще й кривизна?.. нерозумію.) На такій думці грунтується класична фізика.

Намагаючись зрозуміти атом вчені придумали квантову механіку. Було це так. Де Бройль матиматично виразив квантовий закон, раніше емпірично відкритий Бором, засвітилися Шредінгер із, своїм рівнянним описуючим поведінку електрона, Хайзінгер,із принципом невизначеності, і ще багато подібних фізиків і стали вони разом бумати: що ж воно таке квантова механіка? Довго сперечалися і зупинилися на такому: в квантовій теорії обєкт може знаходитися одночасно в двох місцях, це означає що існування обєкта стає реальним тільки після виявлення його усвідомлюючим себе спостерігачем і, що спостереження за обєктом може миттєво впливати на нього і на другий віддалений обєкт, навіть тоді, коли ніщо не звязує ці два обєкти. Один із засновників квантової теорії, Паскаль Джордан, говорить так: «Спостереження не тільки турбують те, що повинне бути замірене. Вони народжують (створюють) вимірювані параметри.»

Виходить, що квантова механіка, приносячи практиці зараз великі прибутки, не визнає класичної реальністі, в ній постійно присутній вплив свідомості (розуму), яку класична фізика не пускає до себе. Той всесвіт, що я і пан Ейнштейн, уявляли собі істеним виявився не те щоб не таким, а навіть неіснуючим. Сном, мрією, виявилася наша реальність, а істина структура всестіву залишається нерозгаданною загадкою.

Тепер приведу чужу думку: « Состояние, при котором изменение одной подсистемы сказывается на другой, называют квантовой сцеплённостью или запутанностью (англ. entanglement).» Для мене це означає, якщо атом розділити на дві половинки і вони розлетяться на велику відстань, то подіявши на одну половинку друга теж прореагує на цю дію, вчому і проявиться запутаність. Мені подобаєтся це слово, в ньому велика суть!

Таким чином можна уявити, що та перша зігота, що зявилася у маминому «сховищі», запутала усі гени клітин нового організму, від чого поведінка їх стає злаженою і організм веде себе як одне ціле не відчуваючи ніяких незручностей. Так же само коли зустрічаються дві гамети і розлітаються гени хромосом, то кожен ген залишається заплутаним з місцем в хромосомі, а постільки хромосом вибудовується дві, то на одне місце в кожній предендує два гена, мамин і татів, від чого вони вопадково займають свої місця. Запутаними бачаться і близнята, їм часто випадають схожі долі. Це моя нічим не підтверджена думка
grigori37
Легенда сайта

Вернуться в ГДР

Кто сейчас на сайте

Сейчас этот форум просматривают: 1 гость

cron