Наполеон

Список форумов ГДР

Описание: Форум Григория Радченко
Модератор: Vova Kran

Наполеон

Сообщение #1 grigori37 » 15 ноября 2016, 05:46

Наполеон Бонапарт мав мету здобути панування Франції над басейном Середземного моря, отже, і над Ближнім Сходом, шляхом завоювання і розширення сфери французьского протекторату запровадити на європейському континенті ліберальну систему цінностей («свобода, рівність і братерство») і поставити французьский народ, схильний легко піддаватися впливу нових ідеалів і великих діянь, на чолі цивілізованого світу. Такі думки, в період бурхливих революційних подій, безсумнівно, блукали в головах багатьох французьських мислителів, особливо тоді, коли успіхи французьскої революції наближались до здійснення самого яскравого із ідеалів, захоплюючих поетів, богословів і правителів усіх часів – побудови вселенської імперії, забеспечуючої людству вічний мир і беззупинний прогрес. Ставши першим консулом Наполеон придав мрії зрозумілий вид, чітку визначеність, живу інтенсивність, але скоро змінив революційну форму її реалізації на власну – диктаторську. Англія тоді домінувала на морських шляха, контролювала торгівлю і ідея обєднаної Європи їй не могла подобатися. Інші європейські монархи інстинктивно боялися втратити владу.

Таке я прочитав в книжці В. Слоона «Новое описание Наполеона 1», виданій в 1895 і перевиданій в 1997 році. Позиція автора книги мені показалася схожою на погляди Густава Лебона, автора книги «Психология народов и масс», про якого я писав в 2014 році.

Реформи проведені у Франції в період консульства Наполеона еволюційно витримані, тобто основувані на грунті народних традицій, прогресивних культурних здобутків минулого, тогочасних революційних ідей і характеру французьскої нації, і це відкривало перспективу для обєднання усіх народів Європи. Ними і лозунгами революції він тероризував Європу. Ожила ідея Карла Великого, що, здається, тільки зараз здійснюється в образі Європейського Союзу.

Що ж це за реформи, що сприяють обєднанню людей і як вони появлялися на світ?

В перший рік консульства (1801 р.) у військові округи, на які тоді поділялася Франція, були послані найталановитіші спостерігачі, із числа членів державної ради, з дорученням скласти правдиві і детальні звіти про стан справ, які б могли служити основою для законотворчості. Такими дослідженнями охоплювалися: фінансове становище, умови розміщення і поповнення армії, функціонування адміністрації, народна освіта, богоугодні заклади, дороги, канали, торгівля, промисловість, характер, звички і традиції людей. Величезний обєм добутої інформації був доволі детально опрацьований самим Наполеоном, доказом чому свідчить те, що кожен із великих розділів нового державного устрою, завдяки яким будувалася існуюча до цього часу строго логічна цілісність французьського життя, несе на собі відбиток розуму Першого Консула.

Так народжувалися реформи. Вони стосувалися усіх сфер життя французьського люду, адже на зміну монархічному укладу треба було вибудувати новий революційно–ліберальний із своїми закладами, установами, інститутами і правилами функціонування. Всі закони і постанови необхідні для реставрації суспільства важко перелічити. Вони стосувалися виховання підростаючого покоління людей, відношенням між церквою і державою, законів суспільного життя (Громадянський кодекс), судочинства, фінансової системи, армії. Головним завданням нової держави ставився контроль за свідомістю її громадян. Задекларувавши ліберальні цінності, держава брала на себе виховання і підтримку їх в більшості населення, це стало обовязковим і безкоштовним. Виконана тоді робота по обєму і значимості грандіозна, її резульратами користувалися майже всі народи Європи на протязі столітть. Реформаторський геній Першого Консула затьмарює політичні і військові його успіхи і став можливим завляки векикої кількості високоосвічених, відданих справі відтворення нової Франції, розумних і працьовитих помічників. Призвіща найвидатніших учасників цього процесу автор книги , В. Слоон, наводить. Сам Наполеон «псуватися» став лише, приннявши корону імператора.

Перепон на хляху впровадження реформ було багато їх чинили різні політичні партії, течії і групи, і головною заслуга Наполеона Бонапарта є те, що він зумів в хаосі громадських бажань вибрати приємні більшості. « В масі своїй французи бажали не добродіянь, а насолоджень, - пише Слоон, - прагнули не до самоочищення, а до задоволень, пишалися не строгістю моральних принципів, а славою. Бонапарт був для них підходящою людиною».

Хотілося б примірити «франчузьський кафтан на українську статуру», та не виходить. Усе не так, змінився світ, змінилися люди, малоймовірним стала поява українсьго наполеона, лишилися незмінними лише думки філософів про Вселенську державу, яка б гарантувала людям вічний мир і беззупинний прогрес.
grigori37
Легенда сайта

Вернуться в ГДР

Кто сейчас на сайте

Сейчас этот форум просматривают: 1 гость

cron