На межі 2016 і 2017.

Список форумов ГДР

Описание: Форум Григория Радченко
Модератор: Vova Kran

На межі 2016 і 2017.

Сообщение #1 grigori37 » 12 января 2017, 10:26

Вибачте за порушення обіцянки не вживати незрозумілих слів. Слово «емерджентність» зявилося у мене ненароком. Воно англійського походження і означає раптову появу чогось такого, що непохоже на середовище звідкіля вийшло. Думаю, що перспектива у цього слова велика і з часом воно буде вживатися частіше. Студентам гірничого університету раджу своїм «хобі» обирати біологію, вона має справу із складними системами, породжуючими нове з вищим рівнем складності, наприклад дерево – ліс, клітини – організм, людський мозок – мрії. Тут і знадобиться емерджентність.

Я звернув увагу на це слово тому, що воно причетне до питання: коли неживе стає живим? Двигуни внутрішнього згорання запускаються від зовнішнього механічного поштовху. Електричі мотори починають крутитися як тільки на них подають струм. Вітряні млини мелють зерно тільки тоді, коли вітер набирає потрібної потужності, а при яких умовах неживе оживає? Очевидно, що в неживому яйці курча починає своє життя тільки тоді, коли квочка його нагріє, а кинуте в землю зерно проросте лише у вологому і теплому грунті. Можна собі уявити, що давним - давно на Землі були підходящі умови і якісь молекуми під дією блискавок, вулканів, метеоритів обєдналися в скланніші структури, а за тим ті, зігріті Сонцем стали поглинати дрібніших, рости, розмножуватися, орієнтуватися і реагувати на оточення, збавлятися від непотрібних рештків, тобто жити.

Далі вступила в дію еволюція і маємо те, що маємо. Малюнок внизу пояснює таку схему зародження життя на нашій планеті. Але вона не єдина, існують і інші гіпотези, а вчені не перестають генерувати нові. Отже, як відбувалося діло з народженням життя на Землі, якими були тоді наша планета і Сонце достеменно ніхто не знає. Хочеться думати, що життя завжди існувало разом із всесвітом, а як воно виникло і розвивалося на нашій планеті, то вже деталі.

Грудень. Скоро новий рік по Григоріанському календарю. Сьогодні сонячно, прямо ні хмаринки на небі, зранку підморозило, а в середині дня тепло і безвітряно. В таку погоду підіймається настрій і просипаються ті, що сплять. В районі мого проживання, незважаючи на хорошу погоду, пожвавлення не спостерігається. Доріжки пусті, інколи зявляються бабусі з собачками, а восновному - штиль.

В книжці «Психология сознания» написано «Сьогодні ми розуміємо, які базові механізми змушують живий організм жити: стало можливим пояснити «життя», звернувшись до мікрорівня - неживим фрагментам біологічних організмів.» Немає підстав недовіряти авторові, А.Ревонсуо, він сучасний професор, а народження живого із неживого то і є емердже́нтність.

Мозок людини, за ознаками які ми вважаємо характерними, є претендентом на те, щоб належати до систем найвищого рівня складності. В ньому протікають процеси, що породжують зовсім непохожі на елементи із яких він утворений, це те, що ми називаємо свідомістю. Ось як думає про це Ревонсуо: «Хоча нейрони і системи нейронної активації, як такі, начисто позбавлені свідомості, коли мільярди нейронів об'єднуються в єдине ціле, що і відбувається в мозку, з великомасштабної нейронної активності виникає зовсім нове, непередбачуване явище, таке як суб'єктивна свідомість..» Не всі так думають. У своїх сіонських мудреців я читав, що все живе проявляє розумну поведінку і має мозок, або щось подібне до нього, а нейрон, як я розумію, це жива клітина.

Під свідомістю розусіються наші відчуття, переживання, мрії, плани, вони клубочаться в голові утворюючи нескінченний бурхливий хаос. Зупинити його рух означає втратити свідомість, припинити існування. Люди навчилися бачити в цьому хаотичному русі окремі струмки і вири, із них вибудовувати ідеї, ставити мету і тримати увагу на ній до досягнення задуманого. Вони матеріалізують свої мрії поясненнями, обрахунками, кресленнями, витворами мистецтв і таким чином залучають до діла інших. Так створюються мережі із традицій, норм моралі, правил поведінки, суспільних цінностей, тобто нереальний, ментальний світ, культури суспільств і цивілізацій, Подальший розвиток ментального світу породжує фізичний світ: реальні межі територий проживання, закони суспільного життя, армії тюрми та інше. Свідомість окремої людини виростає із обох цих світів і відірватися від них не може. Це наша обєктивна реальність.

Уявити, що увесь хаос думок, увесь витвір «великомасштабної нейронної активності», можна відірвати від мозку конкретної людини, перенести в інше місце і там відтворити, означає оживити людину в «іншому місті» разом з реальністю в якій вона проживала раніше. В таке важко повірити, але це не означає, що в безмежному світі воно неможливе. Люди будують атомні реактори, літають в космос, проникають в роботу мозку і ніхто не знає, що ще придумають, якщо їх бажання знань і нових технологій не зупинеться. Безмежного всесвіту знати неможна, але пізнання його так же безмежне як і він сам.

Нагадаю, що розуміється під суб̍̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓̓΄єктивною свідомісцю. Суб'єктивне існує разом з людиною її переконаннями, відчуттями, переживаннями. Воно змінюється або зникає, якщо характеристики цих якостей конкретної людини зазнають змін. Наприклад, багато дітей придумують собі товариша і якийсь час вірять в його існування. Цей «товариш» існує лише як суб'єктивне переконання дитини і, коли малюк підростає і втрачає цю віру, уявний приятель зникає.

Отже, і людські суспільства і окремі люди живуть в своїх фізичних і ментальних світах.Світи ці взаємодіють, розвиваються, еволюціонують тобто зміюють свої рівні складності. Визначити напрямок змін , на мою думку, неможливо, по тій причині, що досягнення науки і технологій, хоч і випереджають ріст кількості людей на Землі, але відстають від урозуміння наслідків їх впровадження. Від цього людство постійно балансує на межі деградації (самознищення) і стабільного прогресу (процвітання). В одному місті книжки «Людина розумна» історик Ювал Ной Харарі на пинання чи існує вектор історичного розвитку людства відпопідає позитивно і бачить цей напрямок в згуртуванні усих людей на Землі навколо загальної ідеї і створення єдиної імперії, яка б забезпечила мир і прогрес. Так думало багато людей із давна, але це тільки напрямок руху. А що на шляу? Невідомо. В іншому місті Харарі пише: «Людство виникло в наслідок випадкового еволюційного добору, не маючого ні розумної причини, ні мети. Наші поступки не є часткою божого космічного плану, і якщо завтра планета Земля вибухне, всесвіт продовжуватиме існування і нічого не помітить. Поки-що у нас немає причин думати, що присутність людини – субєктивного спостерігача – вельми необхідна всесвіту. А від цього всякий сенс, що люди приписують своєму існуванню, ілюзорний, і мрія про потустороннє блаженство, що наповнювала змістом життя середньовічної людини, так же обгрунтована, як і ті сенси, що в своєму житті знаходять сучасні гуманісти, націоналісти і капиталісти.»

Жаль, що немає доказів існування живого Бога. А вірити хочеться! Піду святкувати Різдво Христове по Юліанському календарі. А надворі січень. Снігу багато, завтра обіцяють мороз. Якщо він буде триматися досить довго, то не виключено, що в Саксонию навідаються білі ведмеді. Це погано, тут емігрантів до біса, та і відтінки білого кольору відрізняти важко. .
grigori37
Легенда сайта

Вернуться в ГДР

Кто сейчас на сайте

Сейчас этот форум просматривают: 1 гость

cron